Як склалося історично, методики судово-медичного дослідження трупів новонароджених в Україні були закладені радянською школою, в той час як іноземні методики не набули значного поширення або взагалі не використовуються, що обмежує доказову базу судово-медичної експертизи.

Метою цієї публікації є оглядова оцінка проби Плачета та проби Фодера на основі даних іноземної літератури з бази PubMed.

Для цього було проведено аналіз наукових статей представлених в базі PubMed за останні 20 років.

Сьогодні, базисним критерієм для визначення живо- чи мертвонародженості є проведення гістологічного методу дослідження, та додатковими критерієми є легенева плавальна проба Галена-Шреєра (запропонована у 1683 році) та плавальна шлунково-кишкова проба Бреслау (1865 року); проте проведення першого методу дослідження потребує певного часу, а результати плавальних проб, за певних умов, можуть бути недостовірними. В той же час для проведення проби Плачета та Фодера необхідні лише знати вагу дитини та легень.

На нашу думку, застосування іноземних методів, таких як проба Плачета та проба Фодера, дозволить доповнити результати судово-медичної експертизи та покращити формування попередньої думки експерта про живо- чи мертвонародженість дитини, що може мати важливе значення для слідства. Окремо, слід зазначити, що зважування легень не передбачено «Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи», що має підштовхнути до перегляду законодавства стосовно судової медицини.

Таким чином, оглядова оцінка цих методів дозволить у майбутньому впровадити їх у систему судово-медичної експертизи, що не суперечить нормам чинного законодавства та дає змогу підвищити достовірність експертизи.