Вступ.

Після травми в організмі хворого тимчасово порушуються фізіологічні константи, внаслідок чого виникають запальні та місцеві реакції: диструктивна фаза відразу після травми, захисні та відновні реакції, адаптивні реакції, компенсаторні реакції організму.

При своєчасному початку рухової активності (ЛФК) відновлюється інервація травмованих м’язів шляхом функціонального навантаження на м’язеву систему (фізичні вправи, масаж, тренажери, дозована ходьба з або без допоміжних пристосувань).

На даний час не достатньо вивчено та не впроваджено в практику алгоритм послідовних дозованих навантажень на травмовану кінцівку після імобілізаційного та післяопераційного лікування хворих, не вивчені питання фізіологічної та патофізіологічної відповіді організму на послідовність та дозованість осьового навантаження на кінцівку.

Мета.

Розробити апаратно-програмний комплекс для дистанційного моніторингу процесу реабілітації травмованої нижньої кінцівки та алгоритм корекції навантаження в реальному часі.

Матеріали та методи.

Моніторингу підлягали пацієнти у ранньому післяімобілізаційному та післяопераційному періоді з травмами нижніх кінцівок.

Пацієнти були ознайомлені з послідовністю виконання вправ в домашніх умовах з використанням апаратно-програмного комплексу.

Пацієнти ознайомилися з методикою оцінки болю за 10-бальною шкалою та використання пристрою з датчиками на травмованій кінцівці до та після виконання згинально-розгинальних рухів в колінному суглобі.

В програмі реабілітації взяли участь 26 пацієнтів з травмою колінного суглобу в післяіммобілізаційному періоді.

У співпраці між Тернопільським державним медичним університетом ім. І.Я. Горбачевського та Гельмульд-центром, Дрезден (Німеччина) розроблений апаратно-програмний комплекс для дистанційного моніторингу процесу реабілітації, який включає пристрій у вигляді еластичного фіксатора з вмонтованими сенсорами (осьові сенсори положення, три температурні сенсори, датчик оксигенації), що фіксується на травмовану кінцівку. Під час виконання реабілітаційних вправ дані з датчиків надходять на сервер та особистий смартфон лікаря і відображаються у вигляді цифрових даних та графіків. Розроблене програмне забезпечення дозволяє в реальному часі проводити оцінку та корекцію реабілітації.

Під час дистанційного моніторингу лікар контролює адекватність виконання реабілітаційних вправ та має можливість коригувати навантаження в режимі реального часу в залежності від функціонального стану кінцівки. Розроблений алгоритм дозволяє контролювати час виконання вправ, частоту активних рухів травмованої кінцівки, місцеву температуру дистальніше та проксимальніше колінного суглобу, зміни сатурації в тканинах травмованої кінцівки, зміни пульсу. Алгоритм дозволяє збільшувати щоденне навантаження на 1%, якщо оцінка болю після вправ була не більше 7 балів та при відсутності прогресуючого набряку кінцівки. В іншому випадку пацієнту пропонується візит до лікаря та корекція режиму реабілітації.  Це дозволяє розробити оптимальний алгоритм дозованої реабілітації з часовим контролем навантаження протягом усього реабілітаційного періоду, оцінкою функціонального стану кінцівки аж до повного її відновлення.

Висновки.

Дану реабілітаційну систему дистанційного моніторингу та алгоритм дозованого навантаження пропонується впроваджувати в комплексній системі реабілітації пошкоджень нижніх кінцівок. Це дозволить покращити якість життя у даної групи пацієнтів та значно скоротити тривалість та вартість періоду реабілітаційного лікування.