Використання карагінану викликає значні суперечки як у науковому товаристві, так і в громадськості., в основному, через відсутність ґрунтовних досліджень щодо його впливу на організм людини [15, 21]. Проведені дослідження впродовж 2011-2016 рр. не дають остаточної відповіді щодо різного ступеня сприйнятливості людини до ефектів запалення під дією карагінану.

Метою нашого дослідження було вивчити активність глутатіонпероксидази (ГП) і глутатіон-S-трансферази (ГТ) в сироватці крові, тонкій кишці, печінці і серці щурів за умови дії κ-карагінану.

Дослідження проведено на 24 статевозрілих білих нелінійних самцях-щурах. Піддослідних щурів поділили на 2 групи: 1 – контроль (інтактні тварини), 2 – тварини, що вживали 0,5 % розчин карагінану. 2-й групі тварин був забезпечений вільний доступ до 0,5 % розчину карагінану у питній воді протягом 1 місяця.

Аналізуючи отримані результати у 2-ій дослідній групі встановлено зростання активностей ГП (на 15,8 %, р<0,05) і ГТ (на 54,6 %, р<0,001) у тканинах тонкої кишки. У тканинах печінки щурів 2-ої дослідної групи активність ГП зменшувалася на 12,4 %, тоді як показник активності ГТ підвищувався на 12,0 %, порівняно з контролем (р<0,05).

Так, застосування 0,5 % р-ну карагінану у питній воді зумовлювало активацію глутатіонової системи в стінці тонкої кишки та сироватці крові, активацію ГТ у печінці при нормальних показниках у серці.

Висновок. Споживання щурами з питною водою 0,5 % карагінану супроводжується вірогідною активацією антиоксидантної системи захисту у стінці тонкої кишки, печінці і сироватці крові.