Вступ. Показники загального аналізу крові є одним із найдоступніших діагностичних інструментів в клінічній практиці. Зважаючи на важливу роль механізмів запалення в патогенезі ішемічної хвороби серця, одним із інформативних діагностично-прогностичних маркерів серцево-судинних захворювань є загальна кількість лейкоцитів в периферичній крові.

Мета. Виявити взаємозв’язок між кількістю лейкоцитів та ускладненнями, що супроводжували гострий інфарктом міокарда в умовах стаціонару.

Матеріали та методи. Для оцінки статистичної значущості отриманих даних нами проведено ретроспективну оцінку зв’язку кількості лейкоцитів в периферичній крові та було опрацьовано історії 1752 хворих із гострим інфарктом міокарда, що лікувались в умовах КНП «ТКМЛ №2» у період з 2010 по 2018 рр..

Результати. Було виявлено слабкої сили пряму кореляцію між кількістю лейкоцитів та порушеннями серцевого ритму (r=0,103, Р<0,05), зокрема шлуночковими (r=0,119, Р<0,05) та надшлуночковими екстрасистоліями (r=0,126, Р<0,05), шлуночковими тахікардіями (r=0,098, Р<0,05), в тому числі фібриляцією шлуночків (r=0,083, Р=0,001). Також у хворих із вищим рівнем лейкоцитів в периферичній крові була асоційована вища частота розвитку атріо-вентрикулярної блокади І ступеня (r=0,049, Р=0,04). Окрім того, проведений кореляційний аналіз засвідчив слабкої сили прямий зв’язок між кількістю лейкоцитів та рівнем глікемії на момент госпіталізації (r=0,152, Р<0,05), а також класом гострої серцевої недостатності за класифікацією Killip (r=0,184, Р<0,05). Аналогічний взаємозв’язок прослідковується і у випадку кардіогенного шоку (r=0,173, Р<0,05) та набряку легень (r=0,145, Р<0,05). Що стосується окремих підгруп лейкоцитів, то було виявлено наявність прямої кореляції між відносною кількістю лімфоцитів та ліпопротеїдами дуже низької щільності (r=0,095, Р=0,004), тригліцеридів (r=0,095, Р<0,004).

Висновок. На основі отриманих даних стосовно виявлених взаємозв’язків між кількістю лейкоцитів в периферичній крові та клінічним перебігом гострого інфаркту міокарда, нами виділено основні напрямки для подальшої роботи.