Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними

та венеричними хворобами

Науковий керівник: к.мед.наук,. Н.А. Ничик

ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України”

м. Тернопіль, Україна

Актуальність теми: Лайм-бореліоз (синоніми – хвороба Лайма, системний кліщовий бореліоз) – найпоширеніша у країнах Європи та Південної Америки природно-осередкова трансмісивна інфекція. Це порівняно «молода» для нашої країни хвороба, офіційна реєстрація якої розпочалася в Україні з 2000 року. Лайм-бореліоз (ЛБ) є однією з найактуальніших проблем сучасної інфекційної патології. Для даного захворювання характерні різноманітні клінічні прояви, хворі на ЛБ є пацієнтами інфекційних, кардіологічних, ревматологічних чи неврологічних стаціонарів. У зв’язку з цим необхідно досліджувати та поширювати інформацію щодо збудників, якими можуть бути інфіковані кліщі, серед медичних працівників для кращої диференційної діагностики цієї нозологічної групи.

Мета дослідження: Проаналізувати поширеність ЛБ серед населення та інфікованість кліщів, патогенними для людини мікроорганізмами, в  Тернопільській області.

Методи дослідження: епідеміологічний, статистичний, інформаційний аналіз наукової літератури.

Результати: Кількість зареєстрованих хворих на ЛБ у Тернопільській області постійно зростала протягом досліджуваного періоду (з 2007 по 2018 роки). Також зростав рівень захворюваності на хворобу Лайма з розрахунку на 10000 населення, що проживає у Тернопільській області. Було встановлено, що найінтенсивніше зростання даної захворюваності реєструвалося у два етапи: у період з 2010 по 2011 роки та з 2014 по 2018 роки. Ймовірно, це пов’язано з покращенням діагностики ЛБ та обізнаності населення та медичних працівників із клініко-епідеміологічними особливостями даного захворювання. Однак не слід виключати вплив циклічних змін у поширеності збудника та його переносників у природньому середовищі. При проведенні аналізу отриманих з лабораторії результатів щодо інфікованості кліщів в Тернопільській області  виявлено, що у 25 % (96 кліщів) знайдено ДНК Borrelia burgdorferi (збудника ЛБ), у 18 % (69 кліщів)  – ДНК Anaplasma phagocytophilum (збудник анаплазмозу), 12 % (46 кліщів)  мали ДНК Borrelia miyamotoi. Також спостерігалися випадки зараження кліща декількома збудниками одночасно. Всі три збудники було виявлено у кліщів з різних районів Тернопільської області.

Висновки: Епідеміологічна ситуація щодо інфікованості кліщів та захворюваності на ЛБ у Тернопільській області обумовлює необхідність поширення знань серед населення та медичного персоналу про можливості ранньої діагностики та профілактики даної групи трансмісивних інфекцій.