Актуальність: Згідно офіційної статистики, провідними факторами смертності працездатного населення у світі  є серцево-судинні захворювання, які посідають перше місце в структурі неінфекційних хвороб, на які припадає близько 70% смертей. Серцево-судинні події викликають 16,5-17,5 млн. летальних випадків щороку, що перевищую летальність внаслідок новоутворень, зовнішніх причин, тощо. Згідно аналізу експертів ВООЗ очікуваний рівень смертності внаслідок серцево-судинної патологіє становитиме 24,1-24,3 млн осіб в 2030 році. Згідно даних  ВООЗ та Всесвітньої організації серця в рейтингу смертності від серцево-судинних захворювань Україна посідає провідні позиції як у Європі так і у світі.

У той час як в країнах з високим рівнем розвитку економіки впровадження превентивних заходів по відношенню до НІЗ вже активно впроваджується в практику, в Україні це лишається однією з найвагоміших проблем медичної галузі (причина 67% смертей).

Мета дослідження. Провести епідеміологічний аналіз щодо серцево-судинних захворювань України та Пакистану.

Матеріал і методи дослідження. Проведено обсерваційне (описове) дослідження. Для аналізу захворюваності ССЗ використані дані Статистичних збірників населення України та Пакистану.

Результати: Станом на сьогодні в Україні, згідно зі статистикою 2017 року, у структурі поширеності захворювань серця відсоток осіб працездатного віку є значним і становить при гіпертонічній хворобі – 36,7%, при ішемічній хворобі серця – 27,8%, інфаркті міокарда – 29,7%; взагалі у 37-39% працездатного населення України наявне захворювання хвороб системи кровообігу. Розповсюдженість паління серед населення України надзвичайна і досягає 47% серед осіб чоловічої статі та 13% серед жінок. Ураженість населення цукровим діабетом складає 7,1%. Показник смертності від хвороб системи кровообігу в 2016 році становив 560 на 100000 населення, а загальний 1430 на 100000 населення.

Пакистанське населення має один з найвищих ризиків ішемічної хвороби серця у світі. Поширеність гіпертонічної хвороби в Пакістані становить 15% у віковій групі старше 18 років, а у віковій групі старше 40 років цей показник збільшується до 33%. Для популяції Пакістану характерна висока поширеність цукрового діабету – 6 місце у світі (25% у віковій групі понад 40 років). Поширеність вживання тютюну становить 21% з перевагою у чоловіків. У Пакистані 33-36% усіх смертей викликані серцево-судинними захворюваннями. Показник смертності дорослого населення в Пакистані становить 410 на 100 000 населення.

Висновки: Отже, порівнюючи епідеміологічні картини України та Пакістану визначено, що в Україні значно вищій показник смертності від хвороб системи кровообігу, значно вища поширеність паління та поширеність хвороб кровообігу у дорослого населення, тоді як в Пакістані значно вищій рівень ураження населення цукровим діабетом.