Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, XXIII Міжнародний й медичний конгрес молодих вчених, 15-17 квітня 2019 року

Розмір шрифту: 
Папіломавірус людини:етіологія, патогенез, профілактика
Антон Денисович Данилевич

Остання редакція: 2019-03-19

Аннотація


Актуальність

Рак шийки матки (РШМ) займає 4 місце в світі по частоті діагностування та смертності. У більше ніж 90% випадків це захворювання спричинене високоонкогенними (ВО) штамами папіломавірусу людини (ПВЛ). Варто зазначити, що цей вірус є досить поширений, 8 з 10 людей хоча б раз були інфіковані ПВЛ.

ПВЛ це малі віруси без оболонки з дволанцюговими суперспіралізованими ДНК. Ззовні вірус вкритий капсидом, який формується з двох білків (L1 та L2). Геном вірусу містить 8 закодованих білків: 6 ранніх (Е) та 2 пізніх (L).

Інвазія

Інфікування відбувається при контакті віріона з базальними проліферуючими епітеліоцитами. L1 субодиниця взаємодіє з гепарансульфат протеогліканами, а саме з комплексом синдексан-1 (синтез цього комплексу значно збільшується при пошкодженнях тканин, особливо у мігруючих і прліферуючих епітеліоцитах). Крім того у взаємодії також бере участь трансмембранний рецепторний комплекс інтегринів (α6β4). Активація цього комплексу спричиняє проліферацію клітини. Ендоцитоз прикріпленого до мембрани віріона відбувається за допомогою клатрин-, кальвеолні- та CD63/CD151 залежних механізмів. Субодиниця L2 також виконує досить важливу роль у механізмі інфікування. Зокрема L2 інактивує ендосомальну протеазу фурин та ініціює вихід геному вірусу з ендосоми.

Імунна відповідь та онкогенна дія

Часто при інфікуванні ПВЛ імунна відповідь слабка або повністю відсутня. Гуморальний імунітет забеспечується В-лімфоцитами (синтез IgG та IgA). Реакція клітинного імунітету полягає у активації дендритних клітин, NK-клітин, макрофагів та Т-лімфоцитів, що виділяють цілий ряд цитокінів включно з факторами некрозу пухлин (ФНП) та інтерферонами. Особливу роль відіграють клітини Лангерганса, що перші реагують на вірусні частинки. Варто зазначити, що інфіковані клітини успішно розпізнаються клітинами Лангерганса, проте їх апоптоз не відбувається в зв’язку з його блокуванням білками Е5-Е7, які є онкогенними. Основними мішенями є супресори пухлин р21 та р53, ФНП-рецептор 1, циклін залежна кіназа-2, інтерферон-регулюючий фактор-1 та багато інших.

Профілактика

На сьогодні в світі існує три вакцини проти ПВЛ (Cervarix, Gardasil, Gardasil 9), що затверджені FDA (U.S. food&drug administration). Вакцини виявилися дуже ефективних проти нових та малоефективними відносно наявних інфекцій ВПЛ. На сьогодні немає FDA затвердженої терапії від ПВЛ.

Висновок

Для успішного інфікування клітини ПВЛ проходить дуже складний та довгий механізм. Дослідження конкретних взаємодій дозволить відкрити нові точки імплементації лікарських засобів.

ПВЛ є дуже небезпечним не тільки через онкогенез, а і через непомітність або деколи відсутність симптомів. Саме тому в Європі та Америці проводиться популяризація вакцини та регулярних скрінінгових програм. Такі процедури дозволяють упередити або вчасно розпізнати та вилікувати ракові та передракові стани.