За даними ВООЗ, однією з найбільших загроз для дітей є надмірна вага тіла, і ця проблема зростає стрімкими темпами. Скільки моральних, так і фізичних страждань випадає на долю дітей з надмірною масою тіла та ожирінням.

Наявні літературні огляди свідчать про високу поширеність захворювань пародонту у групах з надлишковою вагою та ожирінням. Значна кількість літературних даних присвячена стану тканин пародонту при метаболічному синдромі, який викликає схильність до діабету 2 типу, що пов'язує ожиріння з хворобою пародонту. Але що відбувається зі станом здоров’я порожнини рота при надмірній масі тіла саме у дітей молодшого шкільного віку остаточно не з’ясовано.

Основними органічними компонентами слини є білки. Вони синтезуються як у секреторних клітинах (муцин, фактор росту епітелію, лактоферин), так і в протоках слинних залозах (лізоцим), а також мають сироваткове походження (альбуміни, β-ліпопротеїни, імуноглобуліни класу G і М). Білки виконують травну, захисну, буферну та регулівну роль. Зростання вмісту білка в змішаній слині спостерігають при запальних процесах слинних залоз і органів порожнини рота і зв'язано це, головним чином, з посиленням проникності судин.

Тому метою нашої роботи стало дослідити і порівняти концентрацію білка у ротовій рідині дітей з надмірною та нормальною масою тіла.

Матеріали і методи. Обстежено 32 учня молодшого шкільного віку (6-11 років) середніх шкіл міста Полтава. Всі пацієнти за даними амбулаторних карт не мали супутньої патології та пройшли попередній огляд у педіатра. Проводилася оцінка стоматологічного статусу дітей згідно рекомендацій ВООЗ.  Біохімічний аналіз ротової рідини включав визначення показників вмісту білка у ротовій рідині. Ротову рідину збирали в стерильні одноразові ємності в першій половині дня в стані спокою протягом 7–10 хвилин в обсязі 5–10 мл, поміщали в термоконтейнер з охолоджуючими елементами й перевозили в лабораторію протягом 3 годин.

Результати. Вмісту білка з ротовій рідині у дітей першої групи з нормальною масою тіла (16 учнів) становив 3, 472±0, 127 г/л, а у другій групі дітей з надмірною масою тіла (16 учнів) цей показник був нижчий і становив – 2, 999±0, 127 г/л. Інтенсивність 1,89 та  поширеність 60, 78%, а у другій групі, відповідно, 1, 83 і 58, 63%.

Висновки. Отже, можна припустити, що рівень білка у ротовій рідині учнів молодшого шкільного віку з надмірною та нормальною масою тіла різнився незначно та знаходився  у межах норми (1, 4- 6, 4 г/л ). Коливання вмісту білка у ротовій рідині у дітей молодшого шкільного віку незначно впливає на інтенсивність та поширеність карієсу цих двох груп.