Актуальність. Антиінфекційні препарати (АП), зокрема антибактеріальні антибіотики (АБ), залишаються до нашого часу засобами, які допомагають ефективно лікувати численні захворювання, викликані мікроорганізмами. Разом з тим, кожен препарат цієї великої групи не позбавлений побічних реакцій (ПР), негативні наслідки яких іноді є тяжчими, порівняно з тим патологічним процесом, при якому ці ліки використовуються.

Мета: Встановлення спектру і частоти виникнення ПР антиінфекційних лікарських засобів (ЛЗ), які зареєстровано у 2018 році у закладах охорони здоров’я Тернопільської області.

Результати і обговорення:

Аналіз результатів моніторингу ПР ЛЗ у ЗОЗ Тернопільської області свідчить, що за 12 місяців 2018 року було зареєстровано 493 випадки. Серед них найбільша кількість ПР – 133 (27 %) спостерігалась при використанні АБ та інших АП, що можна пояснити не лише їх фармакодинамічними властивостями, але й частотою їх застосування, в тому числі без обґрунтованих на те показань, нерідко – з метою самолікування. На 1-му місці за частотою серед ПР АБ та інших АП були алергічні прояви (72%). Найчастіше зустрічались шкірні прояви алергії
(45%), в тому числі: кропив’янка – 36%, папульозна висипка – 12%, макульозна – 6%, міліарні папули та еритематозна висипка – по 2%. Було виявлено 2 випадки виникнення себорейного дерматиту на фоні застосування протигрибкового засобу (Griseofulvin). Свербіж та почервоніння спостерігались відповідно у 17,5 % та 14% випадків від кількості ПР АБ та інших АП. У порівнянні з минулими роками, зменшилась кількість тяжких алергічних реакцій, спричинених АБ. Зареєстровано лише 1 випадок розгорнутої картини ангіоневротичного набряку (Levofloxacin). Окремі його прояви (набряк губ, повік, вух, шкіри обличчя, слизових оболонок) спостерігались у 7% випадків від загальної кількості алергічних реакцій. Задишку, зниження артеріального тиску  відмічено у 4% випадків. На 2-му місці за частотою серед ПР АБ були порушення з боку шлунково-кишкового тракту (29%): нудота – 49%, блювання – 28%, діарея –15%, дисфагія – 5%, біль у животі –2,5% . ПР із боку ЦНС та органів чуття зареєстровані у 14% випадків ПР АБ та інших АП, з них: головний біль – 26%, запаморочення – 26% , безсоння –16% , загальна слабкість –16%. По 1 випадку реєструвались депресія, галюцинації, тривога, страх. У 31,5% випадків ПР виникали при застосуванні β-лактамних антибіотиків, 22% – фторхінолонів, 6% – макролідів, 5% – аміноглікозидів,
2% – сульфаніламідів. Протитуберкульозні засоби викликали 23% ПР від загальної кількості зареєстрованих ПР, протипротозойні та  протигрибкові засоби – 4,5%, противірусні препарати – 2%. Серед АБ найчастіше викликали алергічні реакції Ceftriaxone, Levofloxacin та Amoxicillin, що, ймовірно, обумовлено частотою їх застосування. Було виявлено неочікувану ПР (випадок алопеції) при застосуванні  АБ Linezolid. Також надійшли повідомлення про такі  серйозні ПР: нефротоксична дія – 1 випадок, спричинений застосуванням Capreomycin, анемія – 3 випадки (Cycloserine, Linezolid, Capreomycin), шум у вухах, погіршення та втрата слуху – 10 повідомлень (7 з них спричинені Kanamycin), ураження печінки, яке супроводжувалось розвитком жовтяниці, – 4 випадки (Levofloxacin, Rifampicin, Pyrazinamide).

Висновки. 1. Володіння інформацією про побічні реакції антиінфекційних засобів необхідне для вчасного виявлення та попередження негативних наслідків їх застосування. 2. Зважаючи на те, що найчастіше при призначенні антиінфекційних препаратів реєструються прояви алергії, лікареві слід уважно збирати анамнез, пам’ятаючи при цьому про високу ймовірність розвитку перехресної алергії.