Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, XXIII Міжнародний й медичний конгрес молодих вчених, 15-17 квітня 2019 року

Розмір шрифту: 
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ МАТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ ПРИ ФАРМАЦЕВТИЧНІЙ РОЗРОБЦІ
Наталія Степанівна Бегей, Катерина Володимирівна Тарапон, Юрій Вікторович Найда

Остання редакція: 2019-03-15

Аннотація


Вибір оптимального складу та технології лікарського препарату передбачає дослідження та порівняння багатьох факторів, що потенційно можуть впливати на показники якості препарату. Як правило, це вимагає проведення великого числа експериментів. Найпопулярніший метод досліджень ґрунтується на використанні методів математичного планування експерименту. Методами оптимізації фармацевтичних досліджень, що дозволяють значно скоротити кількість дослідів та витрати, є застосування штучних нейронних мереж.

Метою роботи було провести багатофакторний експеримент при розробці твердих лікарських форм.

Обʼєктами дослідження були допоміжні речовини з груп наповнювачів, розпушувачів, звʼязуючих речовин, пролонгаторів, ковзних та змащувальних речовин.

Експериментальні дослідження побудовано згідно методів математичного планування. В якості планів експерименту використовували гіпер-греко-латинський квадрат другого порядку та латинський куб другого порядку. За методом випадкового балансу складали план дослідження на 3 кількісних рівнях. При оптимізації складу матриця планування експерименту побудована на основі композиційного ротатабельного уніформ-плану другого порядку.

Статистичну обробку результатів досліджень проводили методами випадкового балансу, дисперсійного і регресійного аналізів. В результаті проведених досліджень встановлено вплив вивчених факторів на фармако-технологічні показники твердих лікарських форм.

За допомогою синтезованих нейронних мереж отримано оцінку фармако-технологічних показників твердих лікарських форм.

Отже, методи математичного планування дозволяють оптимізувати фармацевтичні дослідження в процесі створення лікарських засобів на етапі підбору якісного та кількісного складу допоміжних речовин.