Актуальність теми. Головною причиною смертності хворих в усьому світі є серцево-судинні захворювання.Дані міжнародних реєстрів, в яких брали участь і центри з України, свідчать: щорічна кількість випадків гострого коронарного синдрому (ГКС) становить приблизно 3 випадки на 1000 мешканців. Людина, як біологічна істота з перших днів свого життя взаємодіє з навколишнім середовищем і постійно адаптується до його умов. Відомо, що метеофактори впливають на організм хворих з кардіоваскулярною патологією.

Мета дослідження. Проаналізувати вплив метеофакторів (температура повітря, атмосферний тиск, відносна вологість повітря, швидкість вітру) на частоту розвитку ГКС, визначити основні закономірності впливу метеофакторів та встановити найбільш вразливу групу населення.

Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведено на базі 7-ої підстанції ШМД м. Одеси. Було проаналізовано 2500 карт викликів ШМД

(ф 110/о) з приводу ГКС за період з 01.01.2018р. до 31.01.2019р. Проведено дослідження структури захворюваності на ГКС по: змінам інтервалу ST на ЕКГ, статі, віку, часу з моменту виникнення скарг до виклику ШМД, особливостям клінічного перебігу та наявності супутніх захворювань (ГХ, ЦД). Для виявлення впливу метеофакторів на розвиток ГКС були розглянуті дані 445 карт (ф 110/о) за січень 2018р. і січень 2019р. та відомості про погодні умови на території м. Одеси згідно з даними Гідрометцентру Чорного та Азовського морів.

Результати дослідження. Проаналізував структуру захворюваності на ГКС, був встановлений зв’язок між метеофакторами і кількістю звернень до ШМД з приводу ГКС та виявлені найбільш метеозалежні групи населення.

Висновки. Частіше ГКС виникає у віці 61-70 років (30%). У чоловіків ГКС розвивається частіше (62%), ніж у жінок (38%)відповідно. Кореляція ГКС найбільш просліджується з перепадами температури повітря, атмосферного тиску та швидкістю вітру. Метеофактори викликають порушення адаптаційних механізмів у метеозалежних осіб, що сприяє розвитку ГКС.