Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, XXIII Міжнародний й медичний конгрес молодих вчених, 15-17 квітня 2019 року

Розмір шрифту: 
АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ У ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ АНЕВРИЗМАЛЬНИЙ СУБАРАХНОЇДАЛЬНИЙ КРОВОВИЛИВ
Христина Володимирівна Дуве, Анна Леонідівна Шкробот

Остання редакція: 2019-03-13

Аннотація


Вступ. Велике медико-соціальне значення проблеми аневризмального субарахноїдального крововиливу (аСАК) обумовлене високою летальністю, значною кількістю неврологічних ускладнень та суттєвою інвалідизацією пацієнтів. Доведено, що у хворих, які перенесли аСАК має місце зменшення об’єму мозкової тканини (Stehouwer B., 2018). Необхідність проведення комп’ютерної томографії (КТ)обумовлена потребою у з’ясуванні структурно-морфологічних особливостейголовного мозку у даної категорії пацієнтів.

Мета роботи: проаналізувати результати КТ головного мозку у пацієнтів після перенесеного аСАК.

Матеріали і методи: Обстежено 114 пацієнтів, cередній вік -  (46,04± 0,78) років. Група включала 64,91 % чоловіків та 35,09 % жінок. Пацієнтів молодого віку (18-44 роки) було 37,72 %,  середнього (45-59 років) – 62,28 %. За клініко-анатомічною формою крововиливу виділяли: субарахноїдальний крововилив – у 45,61 %, субарахноїдально-паренхіматозний – у 26,32 %, субарахноїдально-вентрикулярний –у 18,42 %, субарахноїдально-паренхіматозно-вентрикулярний – у 9,65 %. Контрольну групу склали 20 здорових осіб, репрезентативних за віком та статтю. Усім пацієнтам було проведено КТ головного мозку (апарат Asteion4 Toshiba, Японія).

Результати:Виявлено достовірне розширення шлуночкової системи у групі обстежуваних: правого та лівого бокових шлуночків – у 1,6 рази,  третього – у 2,08 та четвертого – у 1,47 разів. Аналізували розміри субарахноїдальних просторів: розширення на рівні полюса лобної частки відбулось у 1,93 рази, а на рівні Сільвієвої борозни – у 1,94 рази. Загалом розширення субарахноїдальних просторів діагностували у 45,61 % випадків. Розширені субарахноїдальні простори на рівні лобної частки спостерігали у 32,45 % хворих, а на рівні Сільвієвої щілини – у 42,10% пацієнтів. Таким чином, дифузну атрофію виявляли у 29,82 % випадків, фокальну – у 14,03 %. За типом церебральної атрофії виділяли: у 26,31 % – внутрішній тип, у 16,67 % - зовнішній, у 28,07 % - змішаний. Також, виявляли множинні кісти у декількох частках головного мозку – у 7,02%, явища поренцефалії  – у 1,75 %, вираженого лейкоареозу – у 24,56 %, кальцинати – у 1,75 %, субдуральні гігроми – у 0,04 % пацієнтів.

Висновки:У 71,04 % пацієнтів, які перенесли аСАК було виявлено ознаки різних типів церебральної атрофії.