Актуальність теми. Туберкульоз на сьогодні залишається актуальною медико-соціальною проблемою не тільки в Україні, а й у всьому світі, що в значній мірі обумовлено соціально-економічними умовами, міграцією населення, збільшенням питомої ваги полірезистентних штамів мікобактерій туберкульозу (МБТ), низькою ефективністю заходів боротьби з туберкульозом серед уразливих груп населення, розвитком епідемії ВІЛ-інфекції тощо.

Мета дослідження. Проаналізувати динаміку захворюваності населення  на туберкульоз.                                                                                                Результати. Епідеміологічна ситуація щодо туберкульозу в усьому світі та в Україні стрімко погіршилася в 90-х роках ХХ ст. Україна за темпами зростання мультирезистентного туберкульозу посідає 2-ге місце в Європі (після Росії), а за його поширеністю у вперше виявлених хворих – 4-те місце у світі. Зі 100 хворих у 15 спостерігається резистентна форма. У період з 2000 - 2017 років виявлено підвищення рівня захворюваності на активний туберкульоз у поєднанні з ВІЛ/СНІД майже у 40 разів: 3968 інфікованих у 2017 р. порівняно із 103 випадками у 2000 р.  На кінець 2018р. зафіксовано 23164 нових випадків захворювання. Серед захворюваності на активний туберкульоз між регіонами України за 2018р. лідирують Одеська (106.0 випадків) та Херсонська області (64,5 зафіксованих випадків). Найменший рівень захворюваності у Тернопільській (33,4; випадки) та Чернівецькій областях (24,3 випадки).

Висновок. В Україні продовжує зберігатися стан епідемії туберкульозу, зростає частка хіміорезистентних штамів, поєднання туберкульозу та ВІЛ/СНІДу, що робить питання боротьби з туберкульозом одним з пріоритетів державної політики у сфері охорони здоров’я і соціального розвитку.