Актуальність: Провідне місце серед патологій серця займає інфаркт міокарда, що супроводжується багатьма супутніми захворюваннями. Встановлення факторів ризику та можливих ускладнень інфаркту міокарда через визначення  індексу коморбідності має значення для його профілактики і раціональної терапії.

Мета: Визначити індекс коморбідності у пацієнтів, що перебувають під стаціонарним наглядом після перенесеного інфаркту міокарда. Провести аналіз наукових статей і даних опитування.

Матеріали та методи: Розробка анкет, сформованих на основі таблиць для встановлення індексу коморбідності за системою CIRS, індексу Каплана-Фейнштейна та Чарльсона, опитування хворих, аналіз отриманих даних.

Результати: Інфаркт міокарда частіше зустрічається у чоловіків віком 50-65 років. У жінок виникає рідше, у віці старше 60 років. Поширеною супутньою патологією є артеріальна гіпертензія (62.3%), захворювання судин (50.8%), серцева недостатність (39.3%), ревматизм (24.5%), перенесений інсульт (14.75%). Розлади травлення, хвороби нирок, опорно–рухової системи і цукровий діабет більше пов’язані з віком і способом життя. Індекс коморбідності за системою CIRS становить 1.7 для чоловіків, 1.61 для жінок; індекс Каплана-Фейнштейна для чоловіків 9.6 балів, для жінок 11.05; індекс Чарльсона 3.8 і 3.4 відповідно. Індекс 10-річного виживання для чоловіків складає 59%, для жінок 59.6%.

Висновки: Отже, хворі з інфарктом міокарда мають досить велику кількість супутніх патологій. Встановлено пряму залежність між зростанням індексу коморбідності зі збільшенням віку. Найбільш інформативною для оцінки коморбідності є система CIRS. Індекс 10-річного виживання за Чарльсоном дає змогу спрогнозувати майбутнє пацієнтів і встановити практичні рекомендації.