Чортківський наступ, відомий під назвою «Чортківська офензива» є однією з найяскравіших сторінок в історії Української Галицької Армії (УГА) під час українсько-польської війни 1918-1919 років. В цьому році Україна буде відзначати 100-річчя Чортківської наступальної операції, яка була здійснена 7-28 червня 1919 року.

До сьогодні досліджується передумови, завдяки яким стала можливою вдала наступальна операція УГА у такий складний час, коли мали місце кадрові проблеми, не вистачало зброї та боєприпасів, були проблеми у забезпеченні амуніцією, продовольством та медикаментами.

Метою нашої роботи було дослідити склад та роботу медичної служби Української Галицької Армії під час Чортківської офензиви.

Після польського наступу 1918 року було перервано залізничний зв’язок із Чехією та Австрією, підприємства яких забезпечували потреби краю у медикаментах. У Західній області Української Народної республіки підприємства, які б могли забезпечити армію медикаментами, були відсутні.

Медична служба УГА на січень 1919 року складалась із 121 лікаря та 102 фельдшерів, що було недостатнім для забезпечення 50-ти тисячного війська. Медична допомога військовим надавалась у 30 лікарнях, які нараховували біля 6000 ліжок; функціонували 3 санітарних потяги. Медичну службу складали представники різних національностей. Велику частку лікарів становили представники єврейської національності, які виконували свою роботу на високому рівні. Незважаючи на труднощі, військові шпиталі були на висоті свого гуманітарно-санітарного значення. Лікарі оперували добровільно і безкорисливо вдень та вночі поранених вояків.

В УГА існувало примусове притягнення до військової служби медичного персоналу неукраїнської національності у віці до 50-ти років. В УГА медикам надавали той самий чин, який вони мали в австрійській армії. Якщо серед призовників були такі, хто не хотів служити чи не належно виконували свої обов’язки, до них застосовувалися різні види покарань: ануляція лікарського диплому та заборона практики в Україні, депортація закордон.

Таким чином, недостатня чисельність медичної служби УГА та недостатнє забезпечення медикаментами компенсовувались високим моральним духом та професіоналізмом медиків та вояків.