Вступ. Хвороба Лайма (Лайм-бореліоз) – трансмісивна інфекція, що переноситься кліщами та характеризується ураженням багатьох органів і систем: шкіри, опорно-рухового апарату, серця, нервової системи. Найчастішим проявом ураження шкірних покривів при Лайм-бореліозі (ЛБ) є мігруюча еритема (МЕ) , що виникає внаслідок  локальної алергічно-запальної реакції організму на поширення борелій. При застосуванні  лише етіотропного лікування ЛБ, еритема зникає в середньому через 8-10 днів.

Мета роботи: встановити ефективність застосування місцевої лазеротерапії у пацієнтів із мігруючою еритемою, на фоні лікування антибіотиками.

Матеріали і методи. Обстежено 15 пацієнтів із мігруючою еритемою, віком від 22 до 71  років.  Вікова структура 20-29 років – 3, 30-39 – 3, 40-49 – 4, 50-59 – 4, 60 і більше років - 1 особа. Жінок було 8 (53,3 %), чоловіків – 7 (46,7 %). Діагноз ЛБ, стадії мігруючої еритеми  встановлено з урахуванням епідеміологічних, клінічних та серологічних даних.

Лазеротерапію проводили апаратом «МИЛТА», у якому поєднано дію трьох фізичних факторів: постійного магнітного поля, імпульсного лазеру та постійного світлодіодного випромінювання інфрачервоного діапазону. Частота випромінювання становила 1500 Гц, час сеансу 5 хв., курс терапії 5 днів.

Для етіотропної терапії ЛБ застосовували антибіотики тетрациклінового та цефалоспоринового ряду.

Результати: Патогномонічна ознака ЛБ - мігруюча еритема, була встановлена у 15 (100%) пацієнтів. На напад кліща, як причину МЕ, вказало 11 (73,3 %) осіб. У 9 (60,0 %) хворих спостерігали кільцевидну форму МЕ, в 6 (40%) – зливну (суцільну). Розміри МЕ коливались від 5 до 60 см, в середньому 22,8 ± 1,87 см. Час зникнення еритеми при застосуванні комбінованого лікування склав в середньому 5,93 ± 1,57 дні (найкоротший термін – 4 дні, найдовший – 10 днів).

Висновки: Отже, місцеве застосування лазеротерапії в поєднанні з традиційним лікуванням антибіотиками пришвидшує регрес еритеми у пацієнтів з хворобою Лайма.