Вступ: Методика традиційного ушивання післяопераційних ран шляхом накладання простого вузлового шва  супроводжується рядом недоліків: він чинить помітний тиск на краї рани, що призводить до порушень мікроциркуляції, регенеративних процесів, та зниження резистентності до розвитку інфекції. Одним з можливих варіантів запобіганню даним явищам може стати застосування системи TOP CLOSURE, в основі дії якої лежать природні механізми здатності шкіри до розтягування.

Мета роботи: Провести морфологічну оцінку загоєння та порівняти строки регенерації післяопераційних ран  в умовах застосування  системи TOP CLOSURE в порівнянні з традиційним ушиванням.

Матеріали та методи дослідження: У дослідженні взяли участь 60 осіб, яких було  розподілено на 2 експериментальні групи по 30 у кожній: перша, в якій краї рани з’єднувались за допомогою системи TOP CLOSURE; друга, в якій краї рани ушивались за класичною методикою. В подальшому проведено забір матеріалу, виготовлення гістологічних препаратів та забарвлення їх гематоксилін-еозином.

Результати: Виявлено деякі відмінності в регенерації післяопераційної рани при фіксації її країв рани вузловими швами та системою TOP CLOSURE: відсутність вираженої нейтрофільної інфільтрації (3 день), осередки ангіогенезу (7 день), відсутність клітин сторонніх тіл (14 день), прискорене формування сполучнотканинного рубця (21-й день, тоді як традиційне ушивання супроводжується появою рубця на 30-ий день), про що свідчить швидша зміна клітин моноцитарно-макрофагального ряду на фібробласти. Безперечною перевагою використання системи TOP CLOSURE став факт відсутності в післяопераційній рані гранулематозної реакції навколо залишків фрагментів шовного матеріалу, та відсутність її нагноєння.

Висновки: Застосування системи TOP CLOSURE у лікуванні  післяопераційних ран допомагає  досягнути швидкої репарації тканин, профілактує інфекційні ускладнення, скорочує тривалість перебування хворого у стаціонарі, є технічно простою хірургічною маніпуляцією.