Поширеність патологій СНЩС останніми роками активно зростає, причому охоплює населення часто і молодого віку. Це обумовлено збільшенням частоти аномалій прикусу (низхідний тип порушень) та майже 100% наявністю у населення захворювань опорно-рухового апарату (висхідний тип порушень). Багато лікарів, діагностувавши у пацієнта синдром дисфункції, діють лише в щелепно-лицевій ділянці. Але організм – єдине ціле, не можна ізольовано діяти на одну частину організму, оминаючи пов’язані з нею інші. Жувальний орган треба розглядати як частину нейром’язової системи. Раніше в вивчених нами джерелами автори не виявляли залежність між екскурсією грудної клітки та патологією в СНЩС, що й обумовило актуальність дослідження.