Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю “Актуальні проблеми довкілля та здоров’я людини в умовах екологічних і соціальних змін у Європі та в Україні”, присвячену 115 –й річниці з дня народження І. І Яременка

Розмір шрифту: 
МЕТАБОЛІЧНІ ЕФЕКТИ У ЩУРІВ ЗА ДІЇ ХАРЧОВИХ ЕСТРОГЕНІВ
Тетяна Лихолат

Остання редакція: 2018-03-06

Аннотація


Добре відомо, що продукти харчування повинні бути безпечними, прямо або опосередковано не виявляти негативних ефектів на стан здоров’я людини і відповідати встановленим санітарно-гігієнічним нормам. Але для підвищення продуктивності свійських тварин не завжди витримуються технологічні вимоги і застосовуються шкідливі та сумнівної дії для їхнього здоров’я агротехнічні та ветеринарні препарати (гормональні стимулятори росту, антибіотики, пестициди).

Вживання продуктів з подібними речовинами із стероїдною активністю і наступними канцерогенними ефектами зумовлює порушення процесів статевого дозрівання та репродуктивну здатність людей. Серед гормонів значну роль відіграють естрогени. Естрогени  відносяться до жіночих гормонів, але вони присутні і в чоловічому організмі. Чоловічі і жіночі гормони наявні в яловичині, свинині, курятині, а жіночі тільки в молоці й курячих яйцях, фітогормони – овочах та фруктах.

Метою даної роботи було системне вивчення вмісту ТБК-активних продуктів, активності супероксиддисмутази (СОД)  та антиоксидантної активності печінки щурів різного віку за впливу аліментарного синтетичного естрогену.

Модельні досліди проводили на щурах-самицях, які піддавали одноразовому впливу препаратом «Синестрол» в концентрації 2 мг/кг, який є похідним стильбенів і відрізняється від стероїдних гормонів за хімічною структурою, хоча за біологічними та лікувальними властивостями близький до них.

Модельні дослідження показали, що аліментарний вплив екзогенних естрогенів спричиняє посилення перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) печінки щурів (органу детоксикації багатьох ендогенних і екзогенних речовин) у пубертатному періоді та статевозрілих щурів-самиць. Виявлено різну ступінь ідентифікації ПОЛ залежно від віку тварин. Так, у молодших за віком щурів-самиць органні реакції окиснювальної системи перевищували інтенсивність відповіді в органах статевозрілих. Так, у печінці пубертатних щурів-самиць уміст ТБК-активних продуктів перевищував контрольні показники на 26 %, зрілих – 18,5 %.

Основним компонентом ферментативної антиоксидантної системи є СОД, що інактивує вільні кисневі радикали, каталаза і редокс-система глутатіону. Порушення рівноваги між вільними радикалами і антиоксидантами може спричиняти летальні пошкодження клітин й регуляторних систем гомеостазу в організмі. У печінці пубертатних і статевозрілих щурів-самиць нами визначено активацію СОД.

Дослідження інтегрального показника антиоксидантної активності в органах показало різні потенційні можливості систем захисту залежно від віку щурів-самиць.

Виявлений вищий метаболічний ефект у щурів-самиць у період статевого дозрівання, ніж в статевозрілих, підтверджує наявність вікового фізіологічного стану та високу їхню чутливість до естрогенподібних сполук. Вплив аліментарних естрогенів на функціонування метаболічних процесів в організмі щурів свідчить про виникнення можливих ризиків для здоров’я живих організмів, яке вживає продукти харчування, що забрудненне гормонами.