Ю.М. Вепрюк, О.І. Захарчук

Вищий державний навчальний заклад України

«Буковинський державний медичний університет»

E-mail: biology@bsmu.edu.ua

У XXI столітті відбуваються зростання забруднення ксенобіотиками зовнішнього середовища і збільшується їх надходження в організм людини. Незважаючи на поширеність сполук свинцю, залишається недостатньо вивченим питання щодо впливу солей свинцю та поєдної комбінації цих солей з сполуками алюмінію на іонорегулювальну функцію нирок у статевонезрілих щурів.

Характеристика показників іонорегулювальної функції нирок в інтактних станевонезрілих щурів при уведенні солей свинцю і алюмінію показала, що концентрація іонів натрію в сечі та його екскреція змін не зазнавали. Тенденція до росту відмічалася для екскреції іонів натрію, стандартизованої за швидкістю клубочкового фільтрата. Відносна реабсорбція іонів натрію та його кліренс також не змінювалися. Вірогідно зростав концентраційний індекс іонів натрію. Концентрація іонів натрію в плазмі крові знижувалася. Дистальна та проксимальна реабсорбції іонів натрію за умов введення солей алюмінію і свинцю у статевонезрілих щурів характеризувалися тенденцією до зниження. Дистальна реабсорбція іонів натрію, стандартизована за швидкістю клубочкової фільтрації зростала.

Отже, характер змін іонорегулювальої функції нирок за умов впливу ксенобіотиків показав більш істотний нефротоксичний вплив досліджуваного

екологічного чинника у статевонезрілих тварин, судячи за ступенем прояву синдрому втрати іонів натрію (р<0,001).