Розмір шрифту: 

Рудольф Вейгль засновнував першу на території сучасної України кафедру медичної біології у Львівському університеті та винайшов першу в світі вакцину проти висипного тифу, яка врятувала мільйони людських життів. Рудольфа Вейгля провідні університети Європи кілька разів но­мінували на Нобелівську премію (1930, 1934, 1936, 1939, 1948) за його наукові відкриття у боротьбі з висипним тифом, і не отримав він її лише через складні політичні умови Польщі 1930-х років, до якої тоді входила Західна Україна. Однак, прізвище Р. Вейгля - людини, яка зробила один із найвиз­нач­ніших внесків у розвиток медицини та біології в світі донедавна ніде не згадувалось в Україні і заслуговує на відродження. Вихованець природничого факультету Львівського університету Р. Вейгль розпочав свою наукову діяльність в якості асистента ка­федри зоології, порівняльної анатомії та гістології університету. Пройшовши спеціалізацію з бактеріології у Відені. Після призову до Австрійської армії на початку Першої світової війни він добровільно взяв участь у боротьбі з епідемією висип­ного тифу в таборах військовополонених і біженців на території Чехії та Польщі. Після демобілізації Р. Вейгль як спе­ціаліст із відповідним досвідом із паразитології – очолив спеціально створену для нього військову лабораторію в м. Перемишлі для вивчення висипного тифу. Став керівником досліджень з цієї проблеми при Військовій санітарній раді. У 1920 р. заснував першу на території сучасної України кафедру медичної біології. Вкрай складні санітарно-епідемічні умови, як результат низького рівня життя населення на окупованих західноукраїнських землях, а також санітарні наслідки Першої світової війни сприяли по­ширенню висипного тифу в Західній Україні. Хронологія свідчить, що вперше вакцина проти висипного тифу була створена Рудольфом Вейглем на кафедрі у 1928 році. У цьому ж році була проведена масова вакцинація проти висипного тифу в передгір’ях Карпат і доведена її ефективність про що сповіщали польські, австрійські та німецькі засоби масової інформації. Технологією його промислового виробництва вчений  розробив на початку  1930-х років. Незважаючи на складність приготування, вакцина Р. Вейгля стала першим у світі та понад 20 років залишалась єдиним імунологічним препаратом у боротьбі з висипним тифом у багатьох країнах світу. Завдяки відкриттю Р. Вейгля кафедра медичної біології Львівського університету, як місце отримання вакцини проти висипного тифу, стала всесвітньо відомою науковою базою, своєрідною «меккою» європейської рикетсіології, школою по підготовці вчених із різних країн світу. Кафедру відвідували вчені з Франції, Німеччини, Англії, Чехії, Італії, США, Індії, Китаю, Палестини. Лауреат Нобелівської премії Шарль Ніколь, який двічі відвідував кафедру медичної біології і підтримував дружні стосунки з Р. Вейглем, оцінюючи його внесок у науку, писав: «Здавалось, що «війна» з тифом не обіцяє успіхів, поки до неї не долучився видатний учений професор Рудольф Вейгль зі Львова. Вейгль навчив нас, як культивувати агента тифу у вошах, і, більше того, розробив високоякісну вакцину, яка врятувала багато людських життів. Як особистість, як найрозумніша людина, невтомний працівник і фанат науки, Рудольф Вейгль заслуговує на найвище визнання».

Світова спільнота високо оцінила діяльність Р. Вейгля за заслуги перед людством. Він був нагороджений високими орденами ряду держав (Бельгія, Ватикан, Польща), Ізраїльською медаллю «Праведник народів світу» (2003, посмертно) за врятування в роки Другої світової війни представників єврейського населення. Його було обрано почесним членом Нью-Йоркської та Бельгійської академії наук. Помер Рудольф Вейгль в 1957 році, похований у Кракові на Алеї заслужених.